Математики жартують

Логічний висновок

Одного разу Евкліда запитали:

- Чому б ти віддав перевагу - двом цілим яблукам чи чотирьом

половинкам?

- Чотирьом половинкам, - відповів Евклід.

- Але хіба це не одне й те саме?

- Звичайно, ні. Адже обравши половинки, я відразу побачу, 

червиві ці яблука чи ні.

Мене немає вдома
Відомий французький фізик і математик Андре Марі Ампер (1775-1836) був неймовірно розсіяний.
Одного разу, виходячи зі свого будинку, він крейдою написав на дверях:
«Панове! Господаря немає вдома, приходьте ввечері ».
Незабаром Ампер повернувся назад, але, побачивши на дверях цей напис, знову пішов. Додому він прийшов пізно ввечері.

Дивна дошка

Одного разу Ампер гуляв у парку, розмірковуючи над якоюсь складною проблемою. Несподівано прямо перед ним виникла чорна дошка. Анітрохи не здивувавшись, він за звичкою дістав з кишені крейду і став записувати на ній обчислення. Через кілька хвилин дошка так само несподівано стала повільно віддалятися. Ампер почав рухатися слідом за нею, продовжуючи списувати вільний простір формулами. Однак дошка рухалася все швидше і швидше, так що вченому доводилося мало не бігти за нею. У якийсь момент переслідування стало неможливим, Ампер видихався і тільки тут, нарешті, збагнув, що жадана дошка – це задня стінка великої чорної карети ...

Залізна логіка
Одного разу, коли Норберт Вінер (1894-1964) йшов по території університетського містечка, його зупинив студент, у якого було якесь математичне запитання. Зупинившись, Вінер деякий час обговорював зі студентом проблему. Закінчивши, він запитав у співрозмовника:
- Коли Ви мене зустріли, я йшов туди (і вказавпальцем напрямок) чи в іншу сторону?
- Он туди.
- Ага, значить, я ще не обідав.
І математик продовжив свій шлях в сторону їдальні.

Колмогоров А.М.

Одного разу до відомого математика А.М, Колмогорова звернулися будівельники однієї з гідроелектростанцій за порадою. Вони повідомили, що швидка течія не дає змоги перекрити русло річки звичайним способом. Тому будівельники хотіли знайти форму кам'яних брил, якими можна було б зупинити течію річки. Учені зробили розрахунки і встановили, Що річку потрібно перекрити бетонними тетраедрами і їх повинно бути сім з половиною тисяч. Будівельники засумнівалися в правильності розрахунків математиків і, щоб уникнути помилки, спочатку подвоїли кількість пірамід, а потім добавили ще трохи зайвих і приготували аж тридцять п'ять тисяч пірамід. Кинули в річку сім з половиною тисяч, і цього було досить, щоб перекрити течію річки. А решта пірамід залишилася на березі, як пам'ятник тим, хто не вірить в математику.

 Гую Штейнгауз.

 Відомий польський математик Гую Штейнгауз жартома стверджував, що існує закон, який формулюється так: «Математик це зробить краще». Це значить, що коли доручити двом особам, одна з яких є математиком, виконати незнайому їм роботу, то результат завжди буде таким: математик виконає її краще.

 Д. Гілберт.

Відомого математика Д. Гілберта якось спитали про долю одного з його учнів, який колись подавав великі надії. «А, це той… - згадав Гілберт,- він став поетом, для математика у нього занадто мало уяви».

  Остроградський.

Відомому математикові Остроградському спала на думку якась незвичайно приваблива математична ідея в ту мить, коли він ішов однією з вулиць Петербурга. Тоді він почав списувати формулами те, що вважав за чорну дошку в аудиторії. Зненацька дошка стала від нього віддалятися.  З'ясувалося, що це була карета. Здивований математик гукнув услід візнику: «Стривай! Куди ж ти поспішаєш? Зачекай ще трішки».

  Боссю.

Відомий математик Боссю помирав, бувши без пам'яті. Ніхто з його рідних не міг домогтися відповіді на жодне питання. Коли увійшов його друг – математик, йому пояснили стан справ. «Зачекайте, зараз він мені відповість. Скажи-но мені, друже, який квадрат дванадцяти?»

-         «Сто сорок чотири», - відповів Боссю. Це були його останні слова.

 Ейнштейн.

Одного разу Ейнштейна спитали, як, на його думку, з'являються винаходи, що змінюють світ. «Дуже просто, - відповів той. – Усі знають, що зробити це неможливо. Але неодмінно знайдеться один невіглас, що цього не знає. Саме він і зробить винахід».

 А. Ньютон.

У Ньютона було дві кішки, які звикли рано вранці будити свого хазяїна.

Щоб обидві кішки – велика й маленька -  могли вибігати на подвір'я не турбуючи його, учений пропиляв у дверях два отвори, які відповідали розмірам тварин. Коли наступного дня він розповів про це сусідові, той зауважив, що достатньо було б і одного отвору. «Справді! – вигукнув Ньютон. – А мені це й на думку не спало!»

  Ампер.

Одного разу Ампер із сином зупинилися в готелі відпочити. Неуважний Ампер ніяк не міг порахувати скільки треба заплатити господареві. Урешті-решт йому допоміг зробити це син. «Шановний пане, - зауважив господар,- ви майже не вмієте рахувати, вам слід було б повчитися у нашого священика. Відтоді, як він навчив мене рахувати, минуло багато часу, а я, бачте, ще й досі дещо пригадую». Славетний фізик і математик навіть не зміг йому заперечити.

• Якщо в тебе є долар і твоя мати дасть тобі долар, скільки в тебе буде грошей?
  

- Один долар, вчителю.
- Так ти просто не знаєш арифметики

- Це ви не знаєте моєї матері, вчителю.

• 
  - Скажи, якщо один плюс один буде два, а два плюс два буде чотири, скільки буде чотири плюси чотири?
  - Це несправедливо, вчителю. Ви завжди відповідаєте на легкі питання, а мені дістаються найважчі .
• 
  Вчителька пояснює дітям ділення. Написала на дошці "2:2" і запитує:
  - Діти, хто знає, що це означає?
  - Нічия! - підскакує з першої парти Женя.
• 
  На уроці математиці вчитель пояснює умову задачі: "Сходи споруджуваного будинку мають п'ять прольотів, кожний з який складається з 20 сходинок. Скільки сходинок треба пройти, щоб потрапити на останній поверх?"
  - Усі, - відповідає учень.
• 
  Син погано вчиться і вічно повторює, що вчитель до нього чіпляється. Нарешті батько із сином відправилися в школу. Батько запитує вчителя:
  - Чому ви чіпляєтеся до мого сина?
  - Чіпляюся? Він же нічого не знає. От, подивіться. Скільки буде тричі сім?
  - Бачиш, тато? Він знову починає.
• 
  Вчитель математики, заглянувши в зошит учня, був вражений мудрими обчисленнями:
  - Один з нас збожеволів , Сидоров!
  Наступного дня Сидоров кладе на стіл конверт
  - Що в ньому? - запитує вчитель
  - Довідка про те, що я не божевільний.
• 
  - От якщо ти знайшов у правій кишені своїх штанів три карбованці, а в лівій - два карбованці...
  - Виходить, я надяг чужі штани.
• 
  Учитель - учителю:
  - Ну і клас мені трапився тупий! Пояснюю теорему - не розуміють. Пояснюю другий раз. Не розуміють! Утретє пояснюю. Сам уже зрозумів. А вони не розуміють...
• 
  
  Урок математики в грузинській школі. Учитель:
  - Хто знає, сколька будэт трижди три? Пэтров!
  - Дев'ять!
  - Садысь, два! Іванов!
  - Дев'ять...
  - Садысь, два! Гоги!
  - Сэм, учытель!
  - Так, гдэ-то так - сэм-восэм...
• 
  Вчитель - учениці: "От якщо я тобі дам білку, потім ще двох білок, а потім ще трьох білок! Скільки буде?"
  Учениця: "Сім!"
  Учитель: "Слухай уважно! Спочатку одну білку, потім ще двох і потім ще трьох. Скільки?"
  - "Сім!"
  - "Т-а-а-к! Давай по-іншому! Одне яблуко плюс два яблука, плюс ще три яблука! Скільки?"
  - "Шість!"
  - "Ну, нарешті-то! А білка плюс дві білки плюс три білки! Скільки?"
  - "Сім!"
  Учитель: "Ну, чому?!!"
  - "А у мене вже живе одна білка!
• 
  Вчитель у клас входить не в собі і говорить:
  - Іванов, назви двозначне число!
  - 46...
  - А чому не 64? Два! Петров, назви двозначне число!
  - 98...
  - А чому не 89? Два! Сидоров назви двозначне число!
  - 33! : )
  - А чому... :
•  Вчитель запитує у Вовочки:
  - Вовочка, скільки буде на казахському один?
  - Быр.
  - Правильно, а скільки буде два?
  - Быр, быр.
  - Ну а три?
  - Быр, быр, быр.
  - А сто?
  - Ну це довга історія.
• 
  
  "Вчитель сказав, що я зовсім не знаю математики і поставив мені в щоденник якусь цифру."
• 
  
  Запитують учня:
  - Скільки буде два плюс два?
  - Вісім
  - А десять плюс чотири?
  - Двадцять два
  - Ким працює твій тато?
  - Офіціантом
  - То-то я дивлюся, ти якось дивно рахуєш.
• 
  Вчитель математики:
  - Клас настільки слабий у математиці, що 90% цього року проваляться на іспиті!
  Із задньої парти:
  - Так нас усіх стільки-то і не буде!
• 
  Вчитель:
  - Тема сьогоднішнього уроку - "Розв’язування квадратних рівнянь".
  Весь клас:
  - У-у-у...
  Учитель:
  - Hу добре, добре, наприкінці трохи потанцюємо, послухаємо музику.